Закриття рахунків у банку при ліквідації ТОВ

Закриття рахунків у банку при ліквідації ТОВ здається простою технічною дією, аж поки не виникає ускладнення. Компанія не може завершити закриття, доки не закриє банківські рахунки, а зробити це не завжди легко: один рахунок закон вимагає тримати відкритим до кінця, інші треба закрити в певному порядку, а якщо рахунок заблоковано за фінансовим моніторингом — банк може утримати солідну «комісію» при виведенні залишку. Нижче — у якому порядку закриваються рахунки при ліквідації, чому один із них залишають до останнього, як діяти із заблокованим рахунком і як вивести з нього гроші з мінімальними втратами.

Правило одного рахунку: чому не можна закрити всі одразу

Головна особливість закриття рахунків при ліквідації закладена в законі. Під час проведення заходів щодо ліквідації, до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія закриває всі рахунки компанії, крім одного — того, який використовується для розрахунків із кредиторами (ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України).

Тобто під час ліквідаційної процедури діє правило: ліквідатор використовує лише один рахунок юрособи, а всі інші мають бути закриті. Логіка проста — через цей рахунок проходять розрахунки з кредиторами, повертається дебіторка, сплачуються податки. Закривається він в останню чергу, вже після завершення всіх розрахунків, безпосередньо перед внесенням запису про припинення до ЄДР.

Залишки коштів із рахунків, які закриваються, переказуються на цей основний рахунок — щоб усі кошти компанії були сконцентровані в одному місці для розрахунків.

Порядок закриття рахунків при ліквідації ТОВ

Загальна послідовність дій із рахунками виглядає так:

• Отримання переліку рахунків. Контролюючий орган на звернення ліквідатора надає перелік усіх рахунків компанії, узятих на облік, щодо яких не надходили повідомлення про закриття (п. 11.13 Порядку № 1588).
• Закриття «зайвих» рахунків. Усі рахунки, крім основного, закриваються, а залишки коштів переказуються на основний рахунок.
• Розрахунки через основний рахунок. Через нього проводяться розрахунки з кредиторами, сплата податків, повернення дебіторки.
• Повідомлення ДПС. Банк надсилає повідомлення про закриття кожного рахунку до контролюючого органу в день закриття (Наказ Мінфіну № 721) — окремо подавати не потрібно, це робить банк.
• Закриття основного рахунку. Після завершення всіх розрахунків закривається й останній рахунок — перед фінальною реєстрацією припинення.

Рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ закриваються автоматично й окремих дій не потребують.

Заблокований за фінмоніторингом рахунок: головне ускладнення

Найбільша проблема виникає, коли рахунок компанії заблоковано в межах фінансового моніторингу. Останніми роками банки все активніше блокують і примусово закривають рахунки на підставі статті 15 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів», вимагаючи пояснення джерел походження коштів.

Найболючіше для власника — «комісія» при виведенні коштів. На практиці банки утримують 20–30% від залишку, називаючи це комісією за перерахування коштів при припиненні ділових відносин з ініціативи банку. Для порівняння: звичайна комісія за міжбанківський переказ становить близько 1%. Фактично це прихований штраф, який суттєво зменшує суму, що дійде до компанії.

Як вивести залишок із заблокованого рахунку

Порядок дій, який працює на практиці:

• звернутися до банку з письмовою заявою про припинення обслуговування та закриття заблокованого рахунку з проханням переказати залишок на рахунок в іншому банку;
• надати банку вичерпні пояснення й документи про джерела походження коштів — часто це знімає блокування без втрат;
• якщо банк усе ж утримує завищену комісію — її можна оскаржити; практика судового оскарження примусових закриттів рідка, але здебільшого успішна;
• якщо Держфінмоніторинг не висуває звинувачень, банк зобов'язаний повернути кошти — переказом або готівкою через касу.

Складні ситуації на практиці та як вони вирішуються

Ситуація 1: банк, у якому відкрито рахунок, сам ліквідується

Проблема. Компанія закривається, а її банк уже в стадії ліквідації, і кошти «зависли».

Рішення. Залишок на рахунку в ліквідованому банку переводиться до сумнівної, а потім безнадійної заборгованості. Списати його можна лише за наявності підтвердного документа про визнання банку банкрутом чи його ліквідацію — інакше податкова не визнає списання, і виникнуть питання при перевірці.

Ситуація 2: на рахунку залишок, а компанію треба закривати

Проблема. На основному рахунку є кошти, а всі розрахунки вже завершено.

Рішення. Залишок коштів після розрахунків із кредиторами розподіляється між учасниками пропорційно до часток — це грошова форма розподілу, яка, на відміну від майнової, не тягне ПДВ. Тільки після цього рахунок можна закрити з нульовим залишком.

Ситуація 3: банк вимагає документи, яких уже немає

Проблема. Для розблокування рахунку банк вимагає первинні документи, а вони втрачені.

Рішення. Надаються ті документи, що є, разом із поясненням обставин втрати (акт, довідка). Якщо блокування пов'язане саме з фінмоніторингом, вирішальними є документи про джерела походження коштів, а не вся первинка компанії.

Типові помилки при закритті рахунків під час ліквідації ТОВ

• Закрити всі рахунки одразу. Один рахунок для розрахунків із кредиторами має залишатися відкритим до кінця процедури (ч. 3 ст. 111 ЦКУ).
• Погодитися на завищену комісію без спротиву. Утримання 20–30% при закритті заблокованого рахунку можна оскаржити — це не безумовний платіж.
• Списати «завислі» кошти без підтвердження. Залишок у ліквідованому банку списується лише за наявності документа про його банкрутство чи ліквідацію.
• Забути про залишок перед закриттям. Основний рахунок закривається з нульовим залишком — кошти спершу розподіляють між учасниками.

Правова база: закриття рахунків у банку при ліквідації ТОВ

• Цивільний кодекс України — правило одного рахунку для розрахунків із кредиторами при ліквідації (ч. 3 ст. 111);
• Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків (Наказ Мінфіну № 721) — повідомлення банком контролюючого органу про закриття рахунку;
• Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів» № 361-IX — підстави блокування та закриття рахунків у межах фінансового моніторингу (ст. 15).