Валютний контроль при ліквідації ТОВ

Валютний контроль при ліквідації ТОВ — прихована перешкода, об яку спотикаються експортери й імпортери. Здавалося б, компанія готова до закриття: борги погашені, баланс зведено. Але якщо в неї залишився хоча б один незавершений зовнішньоекономічний контракт, за яким не надійшли кошти чи товар, банк продовжує валютний нагляд — і цей контракт фактично «тримає» компанію. Понад те, за прострочення граничних строків розрахунків нараховується пеня, яка накопичується щодня. Закрити ТОВ, поки валютний нагляд не завершено, украй складно. Нижче — чому незавершені ЗЕД-операції блокують ліквідацію, як діють граничні строки й пеня НБУ, коли рятує «незначна сума» та які є законні способи закрити валютний нагляд.

Хто і як здійснює валютний контроль при ЗЕД-операціях

Валютний нагляд — це система контролю за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. Правовою основою є стаття 13 Закону «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII, яка дає НБУ право встановлювати граничні строки розрахунків.

Практично нагляд здійснює не сам НБУ, а обслуговуючий банк компанії:

• банк супроводжує кожен експортний та імпортний контракт;
• відлічує граничний строк розрахунків від дати митного оформлення чи постачання;
• якщо строк дотримано (надійшли кошти або товар) — закриває валютний нагляд;
• якщо строк порушено — повідомляє про це ДПС, і на компанію нараховується пеня.

Саме тому незавершений контракт неможливо просто «залишити» при ліквідації — банк веде за ним нагляд, доки операція не буде закрита в передбачений законом спосіб.

Граничні строки розрахунків і пеня НБУ

Під час воєнного стану граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів (п. 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18, застосовується до операцій з 05.04.2022). Для окремих категорій аграрної продукції строки коротші, а до 05.04.2022 діяв строк 365 днів.

Якщо резидент не дотримався строку, за кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі 0,3% від суми неодержаних коштів (вартості недопоставленого товару). Важливі особливості пені:

• загальний розмір пені не може перевищувати суму непокритого контракту;
• відповідальність несе саме резидент — навіть якщо винен контрагент-нерезидент, це не звільняє від пені;
• пеня нараховується у валюті контракту з перерахунком за курсом НБУ.

Тобто поки незавершений контракт «висить», пеня може накопичуватися, збільшуючи зобов'язання компанії напередодні закриття.

Рятівна «незначна сума»: коли валютний нагляд не діє

Це найважливіший практичний нюанс, який часто рятує при ліквідації. Граничні строки розрахунків і пеня не поширюються на операції, сума яких менша за «незначну» — 400 тис. грн (п. 14-3 Постанови № 18).

Що це означає на практиці:

• якщо сума незавершеної операції менша за 400 тис. грн, банківський нагляд за нею не здійснюється, а пеня не нараховується;
• банк знімає з нагляду й ті операції, за якими залишок заборгованості зменшився до суми, меншої за 400 тис. грн;
• виняток — штучне дроблення операцій, щоб «вписатися» в незначну суму: це не спрацює.

Тому першим кроком при ЗЕД-контрактах перед ліквідацією варто перевірити суму кожної незавершеної операції: частина з них може взагалі не підлягати нагляду.

Як закрити валютний нагляд перед ліквідацією ТОВ

Способи закриття валютного нагляду вичерпні, і не всі очевидні варіанти працюють. Розберемо, що допустимо, а що ні.

Що працює

• Фактичне завершення операції — надходження коштів від нерезидента (за експортом) або товару чи послуги (за імпортом). Це базовий і найнадійніший спосіб.
• Зменшення заборгованості нижче 400 тис. грн — після цього банк знімає операцію з нагляду.
• Уступка права вимоги між резидентами при експортних операціях — допускається.

Що не працює під час воєнного стану

• Взаємозалік зустрічних зобов'язань — від початку воєнного стану НБУ заборонив банкам припиняти валютний нагляд на підставі документів про взаємозалік. Цей звичний спосіб зараз недоступний.
• Заміна боржника-нерезидента на резидента — у цьому разі валютна виручка не надходить від нерезидента, тож підстав для закриття нагляду немає.

Через ці обмеження незавершені ЗЕД-контракти стали однією з найскладніших перешкод для закриття компаній-експортерів та імпортерів.

Типові помилки з валютним контролем при ліквідації ТОВ

• Ігнорувати незавершені контракти. Банк веде нагляд, доки операція не закрита, — «залишити» контракт при ліквідації не вийде.
• Розраховувати на взаємозалік. Під час воєнного стану цей спосіб закриття нагляду заборонено.
• Не перевірити суму операції. Операції менше 400 тис. грн можуть узагалі не підлягати нагляду — це часто спрощує ситуацію.
• Дробити операції. Штучне зменшення суми для уникнення нагляду кваліфікується як порушення.

Правова база: валютний контроль при ліквідації ТОВ

• Закон «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII — право НБУ встановлювати граничні строки розрахунків і пеню (ст. 13);
• постанова Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 — граничний строк 180 днів (п. 14-2) та звільнення операцій до 400 тис. грн (п. 14-3);
• Інструкція НБУ від 02.01.2019 № 7 — порядок валютного нагляду банків за граничними строками розрахунків.